палубний
ПА́ЛУБНИЙ, а, е.
1. Прикм. до па́луба¹.
Вона самотньо стояла біля світлих палубних поручнів і часом з таким захопленням вдивлялася вдалину, немов от-от зніметься й полетить (Яків Баш).
2. Який міститься, перебуває або працює на палубі.
Палубні вахтові не спускають очей з освітлюваного прожекторами моря (М. Трублаїні);
На лавах, тісно збившися, сиділи матроси, понтонники, було багато з палубної й нижньої команд (О. Донченко);
Палубна авіація.
Словник української мови (СУМ-20)