палубний
ПА́ЛУБНИЙ, а, е.
1. Прикм. до па́луба 1.
Вона самотньо стояла біля світлих палубних поручнів і часом з таким захопленням вдивлялася вдалину, немов от-от зніметься й полетить (Баш, Надія, 1960, 6).
2. Який міститься, перебуває або працює на палубі.
Палубні вахтові не спускають очей з освітлюваного прожекторами моря (Трубл., Шхуна.., 1940, 215);
На лавах, тісно збившися, сиділи матроси, понтонники, було багато з палубної й нижньої команд (Донч., II, 1956, 116).
Словник української мови (СУМ-11)