палубити

ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду.

Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (Рудь, Гомін.., 1959, 93).

Значення в інших словниках

1. палубити — па́лубити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. палубити — -блю, -биш; мн. палублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., що, чим, рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах