1. Словник української мови в 11 томах

палубити

ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду.

Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (Рудь, Гомін.., 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палубити — па́лубити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. палубити — -блю, -биш; мн. палублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., що, чим, рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах