палубити

па́лубити

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палубити — -блю, -биш; мн. палублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., що, чим, рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  3. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (Рудь, Гомін.., 1959, 93). Словник української мови в 11 томах