Великий тлумачний словник сучасної мови

палубити

па́лубити

-блю, -биш; мн. палублять; недок., перех., рідко.

Покривати чим-небудь зверху якусь споруду.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. палубити — па́лубити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., що, чим, рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах
  3. палубити — ПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. па́лублять; недок., перех., рідко. Покривати чим-небудь зверху якусь споруду. Дах нового корівника палубив під шифер Антін Підлубний (Рудь, Гомін.., 1959, 93).  Словник української мови в 11 томах