пальок

ПА́ЛЬОК, лька, діал.

1. Паля, кілок.

Національні святощі почали топтати ногами, старі пальки виривано, різні, вікамі усвячені, стовпи розхитувано (І. Франко).

2. Зубець.

Пальок є частиною ручної трещітки для відлякування птахів у городі або саду (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пальок — Па́льок: — кілок [V] — тонка колода; жердка [54]  Словник з творів Івана Франка
2. пальок — Пальок, -лька м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) см. деркач. Шух. І. 166.  Словник української мови Грінченка