палюх

ПА́ЛЮХ, а, ч., діал.

Палець (звичайно великий).

– Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (О. Маковей);

Рекомендується, щоб .. вказівний палець диригента торкався палюха (великого пальця), а інші три пальці, не торкаючись один одного, були злегка зігнуті (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. палюх — па́люх іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. палюх — -а, ч., діал. Палець (звичайно великий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палюх — па́люх великий палець руки (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. палюх — ПА́ЛЕЦЬ (на руці), ПЕРСТ заст., уроч.; ПА́ЛЮХ діал. (перев. великий). На товстих куцих пальцях блищали важкі персні (І. Нечуй-Левицький); Боян персти розправив віщі, і під ними струни загули (Н. Забіла); — Треба наперсток собі купити.  Словник синонімів української мови
5. палюх — ПА́ЛЮХ, а, ч., діал. Палець (звичайно великий). — Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (Мак., Вибр., 1954, 180); Рекомендується, щоб..  Словник української мови в 11 томах
6. палюх — Палюх, -ха м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. см. струнка. Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.  Словник української мови Грінченка