палійка

ПАЛІ́ЙКА, и, ж.

Жін. до палі́й.

– Ага, це та палійка! – кричать одні. – Бач, яка смиренна тепер, – кричить сусіда її господині, – а як підпалювати, так нам дай (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. палійка — палі́йка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. палійка — -и. Жін. до палій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палійка — ПАЛІ́ЙКА, и, ж. Жін. до палі́й. — Ага, це та палійка! — кричать одні. — Бач, яка смиренна тепер, — кричить сусіда її господині, — а як підпалювати, так нам дай (Мирний, І, 1954, 69).  Словник української мови в 11 томах
4. палійка — Палійка, -ки ж. Поджигательница. Желех.  Словник української мови Грінченка