панама
ПАНА́МА¹, и, ж.
Літній капелюх з широкими крисами, плетений або зшитий з тканини.
Тільки що купив собі панаму, надів і пішов до Монте Пінчіо – чудесний сад з краєвидами на Рим (М. Коцюбинський);
Сапери з вудлищами міношукачів у руках, у вилинялих, болотяного кольору панамах були чемними й товариськими хлопцями (О. Гончар).
ПАНА́МА², и, ж.
Велике політичне і фінансове шахрайство, супроводжуване всілякими зловживаннями й підкупом посадових осіб.
Правда, виникнення цього хмародряпу зв'язано з якоюсь випадковою панамою, але, по-перше, – яке це має відношення до цього оповідання? (М. Хвильовий).
ПАНА́МА³, и, ж.
Тканина зі штучного шовку, звичайно одноколірна.
Бововняна панама;
Дитяча панама.
Словник української мови (СУМ-20)