панголін
ПАНГОЛІ́Н, а, ч.
Те саме, що я́щір.
Тіло панголіна вкрите роговою лускою, розташованою черепицеподібно (з наук.-попул. літ.);
Панголіни харчуються мурашками і термітами, для добування їжі мають міцні кігті та довгу морду, а також червоподібний язик (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)