пандус
ПА́НДУС, а, ч.
Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін.
Оригінальна двоповерхова конструкція операційного залу [лікарні], легка й ажурна стрічка пандусу, що веде на другий поверх, пластмасові оздоблення, характерне освітлення створюють відчуття широти, простору, блакитного неба над головою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)