пандус

ПА́НДУС, а, ч. Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін.

Оригінальна двоповерхова конструкція операційного залу [лікарні], легка й ажурна стрічка пандусу, що веде на другий поверх, пластмасові оздоблення, характерне освітлення створюють відчуття широти, простору, блакитного неба над головою (Літ. Укр., 25.V 1965, 2).

Значення в інших словниках

1. пандус — па́ндус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пандус — [пандус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
3. пандус — -а, ч. 1》 Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін. 2》 У театрі – деталь декораційного оформлення, що дозволяє, разом зі сходами та підйомно-опускними площадками, змінювати рівень планшета сцени.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пандус — Похильня  Словник чужослів Павло Штепа
5. пандус — ПА́НДУС, а, ч. Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. пандус — па́ндус (від франц. pente douce – пологий схил) полога площина, що іноді заміняє сходи, напр. для в’їзду в гараж і виїзду звідти автомашин.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. пандус — (фр. — спуск) Похила площина (ухил до 13–14°) для руху між різними рівнями, що може замінювати сходи. Влаштовується як в середині споруди так і для зв'язку між окремими містобудівними компонентами.  Архітектура і монументальне мистецтво