Словник української мови у 20 томах

панкреатин

ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч.

Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби; віокозе.

Панкреатин входить до складу вобензиму.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. панкреатин — панкреати́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. панкреатин — ПАНКРЕАТИН – ПАНКРЕАТИТ Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози.  Літературне слововживання
  3. панкреатин — -у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панкреатин — панкреати́н [від грец. πάγκρεας (παγκρέατος) – підшлункова залоза] лікарський препарат, що його добувають з підшлункової залози великої рогатої худоби. Застосовують при безкислотності, панкреатитах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. панкреатин — ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.  Словник української мови в 11 томах