панкреатин

панкреати́н

[від грец. πάγκρεας (παγκρέατος) – підшлункова залоза]

лікарський препарат, що його добувають з підшлункової залози великої рогатої худоби. Застосовують при безкислотності, панкреатитах.

Значення в інших словниках

1. панкреатин — панкреати́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. панкреатин — ПАНКРЕАТИН – ПАНКРЕАТИТ Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози.  Літературне слововживання
3. панкреатин — -у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панкреатин — ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби; віокозе. Панкреатин входить до складу вобензиму.  Словник української мови у 20 томах
5. панкреатин — ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.  Словник української мови в 11 томах