Словник української мови у 20 томах

паноплія

ПАНО́ПЛІЯ, ї, ж.

1. Обладунок, зброя.

Готувати паноплії.

2. Декоративна трофейна зброя;

// перен. Захист, прикриття.

3. Пишнота.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. паноплія — Пано́плія: — захист, прикриття [40]  Словник з творів Івана Франка
  2. паноплія — Зброєзбірка  Словник чужослів Павло Штепа