Словник української мови у 20 томах

пантерячий

ПАНТЕ́РЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до панте́ра.

Поверх білої рясної одежі на одному плечі висіла пантеряча шкіра, перехвачена в поясі фібулою у формі двох пантерячих голівок (Н. Королева);

// Такий, як у пантери.

Якийсь легенький пантерячий скік [літака], виверт якийсь ледве помітний і ввесь ваш страх... Ні, що я кажу: “страх”. – Уся ваша хоробрість .. наниз посунулась... (Остап Вишня).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пантерячий — панте́рячий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пантерячий — -а, -е. Прикм. до пантера. || Такий, як у пантери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пантерячий — ПАНТЕ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до панте́ра; // Такий, як у пантери. Якийсь легенький пантерячий скік [літака], виверт якийсь ледве помітний і ввесь ваш страх… Ні, що я кажу: "страх". — Уся ваша хоробрість.. наниз посунулась… (Вишня, І, 1956, 207).  Словник української мови в 11 томах