пантера

ПАНТЕ́РА, и, ж.

Те саме, що леопа́рд.

[Гетера:] Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись... А худого я б віддала пантері... (Леся Українка);

// перен. Про жінку, що своїми манерами нагадує пантеру.

– Ах, наші милі пейзанчики! – кліпнула чорними віями емансипована пантера і присунулася до Остапа (А. Крижанівський);

Ахмет стовбичив проти вікна, ніби одвернувшись од Гюлле, що сиділа навшпиньках позад нього на килимі і, мов пантера, уважно зорила за братом, за кожним його підозрілим рухом... (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. пантера — панте́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пантера — -и, ж. Те саме, що леопард.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пантера — ЛЕОПА́РД (великий хижий звір родини котячих), ПАНТЕ́РА. І леопард із льоху вискочив на сцену, Ступив, зирнув.. І полилась Святая кров (Т. Шевченко); (Гетера (мрійно:)) Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись ... А худого я б віддала пантері... (Леся Українка).  Словник синонімів української мови
4. пантера — Панте́ра, -те́ри; -те́ри, -те́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пантера — ПАНТЕ́РА, и, ж. Те саме, що леопа́рд. [Гетера:] Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись… А худого я б віддала пантері… (Л. Укр., II, 1951, 526); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах