пантера
ПАНТЕ́РА, и, ж.
Те саме, що леопа́рд.
[Гетера:] Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись... А худого я б віддала пантері... (Леся Українка);
// перен. Про жінку, що своїми манерами нагадує пантеру.
– Ах, наші милі пейзанчики! – кліпнула чорними віями емансипована пантера і присунулася до Остапа (А. Крижанівський);
Ахмет стовбичив проти вікна, ніби одвернувшись од Гюлле, що сиділа навшпиньках позад нього на килимі і, мов пантера, уважно зорила за братом, за кожним його підозрілим рухом... (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пантера — панте́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пантера — -и, ж. Те саме, що леопард. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пантера — ЛЕОПА́РД (великий хижий звір родини котячих), ПАНТЕ́РА. І леопард із льоху вискочив на сцену, Ступив, зирнув.. І полилась Святая кров (Т. Шевченко); (Гетера (мрійно:)) Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись ... А худого я б віддала пантері... (Леся Українка). Словник синонімів української мови
- пантера — Панте́ра, -те́ри; -те́ри, -те́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пантера — ПАНТЕ́РА, и, ж. Те саме, що леопа́рд. [Гетера:] Сей варвар африканський, певне, добре з левами вміє битись… А худого я б віддала пантері… (Л. Укр., II, 1951, 526); *У порівн. Словник української мови в 11 томах