пантократор
ПАНТОКРА́ТОР, а, ч., рел.
Вседержитель, Всевишній.
Правою рукою Пантократор благословляє зібраний унизу люд, а в лівій тримає закриту книгу Нового завіту, яку відкриє в день страшного суду (П. Загребельний);
На лицьовій стулці зображено Розп'яття з погруддям передстоячих Богоматері і Іоанна Богослова, а на зворотній – Христос-Пантократор і погруддя трьох святих (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)