пантократор
ПАНТОКРА́ТОР, а, ч., рел.
Вседержитель, Всевишній.
Правою рукою Пантократор благословляє зібраний унизу люд, а в лівій тримає закриту книгу Нового завіту, яку відкриє в день страшного суду (П. Загребельний);
На лицьовій стулці зображено Розп'яття з погруддям передстоячих Богоматері і Іоанна Богослова, а на зворотній – Христос-Пантократор і погруддя трьох святих (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пантократор — пантокра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Пантократор — Всемогутній Бог Словник чужослів Павло Штепа
- пантократор — -а, ч., рел. 1》 Вседержитель, Всевишній. 2》 Поясне зображення Христа, який благословляє правою рукою і тримає Євангеліє у лівій руці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Пантократор — (грец. вседержитель), -а, ч. Назва різних божеств, пізніше переважно ім'я Бога іудеїв та християн, а за часів грецької патристики — синонім Христа. Словник поетичної мови Василя Стуса