Словник української мови у 20 томах

панторима

ПАНТОРИ́МА див. пантори́м.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. панторима — -и, ж. Рима, що об'єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи у різноманітні, але багаті співзвуччя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панторима — пантори́ма (від грец. πάντη – скрізь і ρυθμός – розмірність, ритм)] рима, яка об’єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи в різноманітні, але багаті співзвуччя.  Словник іншомовних слів Мельничука