пантувати

ПАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец.

Добувати панти мисливством.

Ось скоро поїдемо пантувати, і тоді взнаєш, що то таке... (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. пантувати — пантува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пантувати — -ую, -уєш, недок., спец. Добувати панти мисливством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пантувати — ПАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец. Добувати панти мисливством.  Словник української мови в 11 томах