пантування
ПАНТУВА́ННЯ, я, с., спец.
Полювання на плямистих або звичайних оленів для добування пантів.
Після пантування хлопці пробули вдома лише п'ять днів, то й ті п'ять днів косили траву на старій пасіці, кілометрів за десять, “за харч”, мовляв Грицько, кепкуючи (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)