пантруватися
ПАНТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.
Оберігати себе від кого-, чого-небудь, ухиляючись від якихось дій, вчинків і т. ін.; берегтися, остерігатися.
Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала “бозі”, що бере у руки. Пантрувалася (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)