панчішки
ПАНЧІ́ШКИ, шок, мн. (одн. панчі́шка, и, ж.).
Зменш.-пестл. до панчо́хи.
Усі [дівчата] як одна у червоних черевичках і у білих та у синіх панчішках (Г. Квітка-Основ'яненко);
Синя спідничка-плісе, білі панчішки й пишний блакитний бант, що величезним метеликом стирчав на її білявому, як у ляльки, волоссі, враз увібрали Каті очі, й вона в захваті подумала: “Ой, яка ж хацька!” (Б. Антоненко-Давидович);
Пригадав собі пажа, в оксамитовому вбранню, в білих панчішках, в лякерових мештах, гарного, як на портретах Ван Дейка (Б. Лепкий);
Вони [дівчата] малькали серед усього того несмаку в елегантних фільдеперсових панчішках та в фетрових ботах (І. Багряний);
* У порівн. Стягнути шкірку, як панчішку.
Словник української мови (СУМ-20)