панчішки
ПАНЧІ́ШКИ, шок, мн. (одн. панчі́шка, и, ж.). Зменш.-пестл. до панчо́хи.
Усі [дівчата] як одна у червоних черевичках і у білих та у синіх панчішках (Кв.-Осн., II, 1956, 17);
Поки Леся натягала йому на ніжки панчішки, потяг [Андрійко] з купи Лесиних книжок фізику і з задоволенням шпурнув її на підлогу (Ів., Таємниця, 1959, 88);
Прибігали до форту Кос-Арал казахські діти, від шестирічних малят, що ледве дріботіли худенькими ніжками в подертих хутряних панчішках, до довгов’язих незграбних підлітків.. у дірявих чоботях (Тулуб, В степу.., 1964, 306).
Словник української мови (СУМ-11)