панянський

ПАНЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст.

Належний панянці.

Здавалося, що то стежки оздоблені цвітними камінцями, по яких злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. панянський — паня́нський прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. панянський — -а, -е, заст. Належний панянці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панянський — Паня́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. панянський — ПАНЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Належний панянці. Здавалося, що то стежки оздоблені цвітними камінцями, по яких злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний, III, 1954, 261).  Словник української мови в 11 томах
5. панянський — Паня́нський, -а, -е 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2) — манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.  Словник української мови Грінченка