паніматочка

ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст.

Пестл. до паніма́тка.

Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. – А раді гостям, паніматочко? (Ю. Федькович).

Значення в інших словниках

1. паніматочка — паніма́точка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. паніматочка — -и, ж., заст. Пестл. до паніматка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паніматочка — ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. — А раді гостям, паніматочко? (Федьк., Буковина, 1950, 62).  Словник української мови в 11 томах
4. паніматочка — Паніматка, -ки ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. н.  Словник української мови Грінченка