Значення в інших словниках
-
паніматочка —
паніма́точка іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
паніматочка —
ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. – А раді гостям, паніматочко? (Ю. Федькович).
Словник української мови у 20 томах
-
паніматочка —
ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. — А раді гостям, паніматочко? (Федьк., Буковина, 1950, 62).
Словник української мови в 11 томах
-
паніматочка —
Паніматка, -ки ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. н.
Словник української мови Грінченка