паніматка

паніма́тка

паньматка, -и, ж., заст.

1》 Мати стосовно до своїх дітей.

2》 Господиня, хазяйка дому.

3》 Ввічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок.

Значення в інших словниках

1. паніматка — паніма́тка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. паніматка — ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА 1. Мати; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Д.Мордовець); – Здоровенькі були!...  Літературне слововживання
3. паніматка — Мати, господиня <�дому>; ц. попадя; зв. ПАНІ; паньматка.  Словник синонімів Караванського
4. паніматка — див. мати  Словник синонімів Вусика
5. паніматка — ПАНІМА́ТКА, ПАНЬМА́ТКА, и, ж., заст. 1. Мати стосовно до своїх дітей. Було, як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним – ми вже з паніматкою ледве дишемо, – одна Катря не боїться нічого (Марко Вовчок)...  Словник української мови у 20 томах
6. паніматка — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня.  Словник синонімів української мови
7. паніматка — Паніма́тка і паньма́тка, -тки, -тці; -ма́тки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. паніматка — ПАНІМА́ТКА, ПАНЬМА́ТКА, и, ж., заст. 1. Мати стосовно до своїх дітей. Було, як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледве дишемо, — одна Катря не боїться нічого (Вовчок, І, 1955, 182)...  Словник української мови в 11 томах