Словник української мови у 20 томах

паплюжник

ПАПЛЮ́ЖНИК, а, ч.

Людина, що безсоромно паплюжить інших.

Піч плавильна і спека її, Полум'я і його язики, .. звір хижий і його цуценята, Кусливий і сліди від укусів його, Паплюжник і схожі на нього (І. Драч).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. паплюжник — паплю́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови