папля

ПА́ПЛЯ, і, ч. і ж., розм.

Балакун, базікало, пустомеля, говорун.

Цей дід Артем справжня папля (із журн.).

Значення в інших словниках

1. папля — па́пля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. папля — -і, ж., діал. Мокра погода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. папля — Папля, -лі ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446.  Словник української мови Грінченка