парадигма
ПАРАДИ́ГМА, и, ж.
1. філос. Сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки; система понять і уявлень, які властиві певному періодові розвитку науки, культури, цивілізації.
Найменше порушення цієї парадигми [історії церкви] загрожує непередбачуваним (Б. Олійник);
По суті, краще біосферу виражати як нову парадигму сучасного природознавства (з наук.-попул. літ.);
Соціокультурна парадигма;
Наукова парадигма.
2. лінгв. Системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм.
Найдавніше змішування в парадигмі форм ъ- та о- основ загальнослов'янської мови було викликане потребою усунення нічим не вмотивованих формальних відмінностей в іменниках чоловічого роду (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)