парада
ПАРА́ДА, и, ж., заст.
Парад.
По 12 служба божа скінчилась, і публіка висипала на площу. І тут тільки почалась справжня парада (М. Коцюбинський);
Ми ховали його з парадою, вся школа парами ходила на похорон (І. Франко);
Завмерши, спостерігає, як перед самісінькими його очима проходить химерна парада (І. Багряний).
○ (1) Для пара́ди, у знач. пред. – те саме, що Для пара́ду (див. пара́д).
Я згадав .. те єдине чорне убрання, що служило тобі і для паради за життя батька і для жалоби по смерті його... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)