парада
пара́да урочистість, святкування (ср, ст): Ти сьогодні вбраний, як на параду (Авторка); До “Ради” то ше приходять деякі, до паради – майже всі, але до виконання якогось діла не показуються (Боберський); На час побуту архикнязя поприїздили з провінції різні українські діячі, аби “видіти параду” (Шухевич)
◊ з <�такою> па́радою <�надмірно урочисто (ст): Це вперше я у своєму рідному місті їхав з такою парадою під охороною озброєних ґестапівців у сталевих касках, та ще й вулицею Коперника, найріднішою мені вулицею міста, бо тут я прожив своє дитинство і ранню молодість (Тарнавський О.)
◊ зроби́ти <�цілу́> пара́ду виставити себе напоказ (ст): Дуже добре! І чому тобі стрілило виправляти такі комедії? Зробила цілу параду на цілу вулицю (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт