Словник української мови у 20 томах

паракимомен

ПАРАКИМО́МЕН, а, ч., іст.

Придворне звання високого рангу, яке було введено в кінці VI ст. у Візантії; постельничий.

Коли імператор виходив у Золоту палату, паракимомен ішов поперед нього (С. Скляренко).

Словник української мови (СУМ-20)