параплегія

ПАРАПЛЕГІ́Я, ї, ж., мед.

Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок.

При локалізації вогнища ураження на рівні поперекового стовщення виникає млява нижня параплегія з порушенням чутливості ніг, розладами сечовиділення (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. параплегія — параплегі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. параплегія — -ї, ж., мед. Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. параплегія — Параліж (двобічний)  Словник чужослів Павло Штепа
4. параплегія — параплегі́я (від пара... і грец. πληγή – удар) параліч обох нижніх або верхніх кінцівок.  Словник іншомовних слів Мельничука