парашутик
ПАРАШУ́ТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до парашу́т.
Ворожі літаки .. розвішували в небі на маленьких парашутиках “ліхтарі”, які заливали холодним білим світлом землю (Д. Ткач);
* Образно. Голівка її [кульбабки] в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї – і поніс вітерець малесенькі пухнасті парашутики (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)