парашутний
ПАРАШУ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до парашу́т і парашути́ст.
Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Яновський);
Парашутний значок;
// Признач. для виготовлення парашутів.
Дівчата були в легеньких з білосніжного парашутного шовку платтях, а вінки поробили з торішніх безсмертників (М. Циба);
Парашутне полотно;
// Признач. для стрибків з парашута.
Йду додому стежкою вузькою, вже крізь віти світяться вогні, парашутна вишка наді мною, і шумить мотор удалині (В. Сосюра).
2. Стос. до парашутизму.
Мета експедиції на північний полюс – встановити український державний прапор на найвищій точці земної кулі для популяризації України як незалежної держави і як країни, де розвивається парашутний спорт (з газ.);
Парашутна школа; Парашутні рекорди.
Словник української мови (СУМ-20)