парашутний
ПАРАШУ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до парашу́т і парашути́ст.
Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Янов., II, 1954, 79);
Парашутний значок;
// Признач. для виготовлення парашутів.
Парашутне полотно;
// Признач. для стрибків з парашута.
Йду додому стежкою вузькою, вже крізь віти світяться вогні, парашутна вишка наді мною, і шумить мотор удалині (Сос., II, 1958, 7).
2. Стос. до парашутизму.
Парашутна школа; Парашутні рекорди.
Словник української мови (СУМ-11)