паристий
ПАРИ́СТИЙ, а, е.
1. Те саме, що па́рний 1–3.
А то візьметься за роботу – Із глини будувать хатки – Аж очі світяться: достоту Паристі на вікні свічки (М. Рильський);
Одного [хлопця] пан знайшов-таки в своєму селі, а другого довго підбирав під стать по других селах, як от підбирають під масть паристі .. коні (І. Нечуй-Левицький);
Бродили вулицями в шоломах паристі патрулі (Я. Качура).
2. Який підходить іншому за якими-небудь якостями (про людину), складає з іншим пару (див. па́ра¹ 7).
Ти не маєш чоловіка, я – жінки. От ми й паристі... (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)