парковий
ПА́РКОВИЙ, а, е.
1. Який знаходиться, розташований у парку (у 1 знач.).
Дикі пущі, що оточували наоколо замок, тисячами рук перероблені на паркову садовину (О. Стороженко);
Паркова алея;
Паркова служба;
// Признач. для влаштування, оздоблення парку.
Паркові троянди можна легко розмножувати простими методами (з наук.-попул. літ.);
Парковий міст;
Парковий ансамбль.
2. Прикм. до парк 2.
Тепер зварювальні роботи можна робити майже на всіх паркових коліях (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)