парнас
ПАРНА́С, у, ч. (з великої літери).
Гірський масив у Греції, який, за старогрецькою міфологією, служив одним з місць перебування Аполлона і муз.
Ох, скілько муз таких на світі! Во всякім городі, в повіті! Укрили б зверху вниз Парнас (І. Котляревський);
// (з великої і малої літери), перен. Світ поезії, поезія взагалі або поетична творчість певного спрямування, певної країни і т. ін.
Киньте, братики [поети], панський Парнас, Уберіться в простісіньку свитку! (П. Грабовський);
Й справжнім лірикам сьогодні Я схвильовано кажу: – Хто посмів його [верхогляда] пустити Разом з вами на Парнас? (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)