парнас
ПАРНА́С, у, ч. (П велике). Гірський масив у Греції, який, за старогрецькою міфологією, служив одним з місць перебування Аполлона і муз.
Ох, скілько муз таких на світі! Во всякім городі, в повіті! Укрили б зверху вниз Парнас (Котл., І, 1952, 234);
// перен. (П велике й мале). Світ поезії, поезія взагалі або поетична творчість певного спрямування, певної країни і т. ін.
Киньте, братики [поети], панський Парнас, Уберіться в простісіньку свитку! (Граб., І, 1959, 392);
Й справжнім лірикам сьогодні Я схвильовано кажу: — Хто посмів його [верхогляда] пустити Разом з вами на Парнас? (С. Ол., Вибр., 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)