парсуна
ПАРСУ́НА, и, ж., розм., заст.
1. Обличчя, фізіономія.
Рушником обтер парсуну (Сл. Б. Грінченка);
Я ж Куліша малюю, а не його парсуну (Василь Шевчук).
2. Портрет.
Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, – засоромилась (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)