партолити

ПАРТО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., розм., зневажл.

Те саме, що парта́чити.

Як почне варшавський кухар партолити якісь панські потрави, то вас і за живіт потягне (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. партолити — парто́лити дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. партолити — Парто́лити. Робити щось недбало, абияк. — Обід уже готовий? — Та там Параска щось ніби партолить, — відповіла протопопиха (Галіп, 6) // порівн. пол. partolić, розм. — робити абияк, партачити, partoła — партач, халтурник.  Українська літературна мова на Буковині
3. партолити — (їжу) телепати, готувати недбало; (справу) ФАБРИКУВАТИ; п! СПАРТОЛИТИ  Словник синонімів Караванського
4. партолити — див. партачити  Словник синонімів Вусика
5. партолити — -лю, -лиш, недок., зневажл. Те саме, що партачити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. партолити — парто́лити робити щось невміло, неохайно, недбало; псувати (ср, ст)||партачити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. партолити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.  Словник синонімів української мови
8. партолити — ПАРТО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., зневажл. Те саме, що парта́чити.  Словник української мови в 11 томах
9. партолити — Парто́лити, -лю, -лиш гл. Дѣлать не особенно тщательно, почти то-же, что и партачити.  Словник української мови Грінченка