партократія

ПАРТОКРА́ТІЯ, ї, ж., зневажл.

Державно-партійний апарат, якому властива кастовість.

Репресії поєднувалися з “мирними” заходами в межах русифікації, змішування етносів, переселень, створенням чужої адміністрації у вигляді “елітної” інтернаціональної партократії, яка, власне, і здійснювала масову декоренізацію та асиміляцію України (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. партократія — партокра́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. партократія — [партократ'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. партократія — -ї, ж. Соціальний феномен, який виникає в результаті того, що партійний апарат встановлює свою монополію на владу в країні.  Великий тлумачний словник сучасної мови