парубчина
ПАРУБЧИ́НА, и, ч., розм.
Те саме, що па́рубок 1.
Зорі сяють, серед гаю Дівчата співають, А дівчину парубчина Давно виглядає (з народної пісні);
Коні рушили, і за кілька хвилин я дізнався, що цей дивовижний парубчина є полковий писар якоїсь петлюрівської частини, від якої він відбився і оце наздоганяє на мобілізованій підводі (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)