паруб'яга

ПАРУБ'Я́ГА, и, ч.

Збільш. до па́рубок 1.

Андрій Маркович, старший учитель в школі – рудий, кремезний паруб'яга (С. Васильченко);

Десь із-за кущів вийшов, прямуючи до фонтана, страшний, геть чорний, булькатий паруб'яга (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. паруб'яга — паруб'я́га іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. паруб'яга — див. хлопець  Словник синонімів Вусика
3. паруб'яга — -и, ч. Збільш. до парубок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови